Протокол № 1
ПРОТОКОЛ № 1
засідання методичної ради
Великокопанівської ЗОШ І-ІІІ ступенів
15.09.2021 року
Секретар – Ю.В Лобода
Присутні – 11 членів методичної ради
ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
- Обрання секретаря методичної ради Великокопанівської ЗОШ І-ІІІ ступенів на 2021-2022 навчальний рік.
- Компетентнісний підхід до освітнього процесу як вимога сучасності
- Аналіз результативності участі учнів у ІІ етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів.
- Організація проведення науково-практичного семінару «Інноваційні підходи до роботи з обдарованими дітьми в умовах зміни парадигми освіти».
- СЛУХАЛИ:
Олексюк О.А., голову методичної ради, яка познайомила із наказом по школі «Про організацію методичної роботи у 2021-2022 навчальному році».
ВИСТУПИЛИ:
Зубатюк Л.М., заступника голови методичної ради, яка запропонувала обрати секретарем методичної ради учителя історії Лободу Ю.В.
Голосували: одностайно
2. СЛУХАЛИ:
Олексюк О.А. – голову методичної ради, заступника директора з НВР, яка зазначила, що Концепція Нової української школи утверджує необхідність якісного оновлення змісту освіти, забезпечення безперервного процесу становлення та розвитку гармонійної творчої особистості учня. Школа бере на себе місію створення нового освітнього середовища, де панує атмосфера педагогічної творчості вчителів – однодумців, учнів і батьків.
Нове освітнє середовище передбачає й новий зміст освіти, нові технології навчання і виховання, розвиток інтелектуальних здібностей дітей, щоб вивести кожного школяра на виховання культури творчого мислення.
Сьогодні школа має готувати не лише носія знань, а й творчу особистість, яка здатна використовувати здобуті знання для конкурентоспроможної діяльності у будь-якій сфері суспільного життя, тобто формувати компетентну особистість. Тому сьогодні постає питання організації навчального процесу з точки зору компетентнісного підходу, а отже, й проблема компетентнісного підходу до управління процесом навчання є надзвичайно актуальною.
Сучасній людині доводиться існувати та діяти в складних і невідомих ситуаціях, в умовах конфліктів та жорстокої конкуренції, суперництва і перетинання з представниками інших культур. Тому сьогодні стала актуальною проблема створення умов для формування особистості, яка здатна до самоактуалізації, творчого сприйняття світу, до соціально значущої діяльності, спрямованої на розвиток суспільства.
В умовах реформування системи освіти ключова зміна для учнів стосується підходів до навчання та змісту освіти. Адже мета НУШ – виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав людини.
Замість запам’ятовування фактів та визначень понять, учні набуватимуть компетентностей. Це – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Тобто формується ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи в професійному та приватному житті.
Список компетентностей, яких набуватимуть учні, уже закріплено законом «Про освіту». Він складався з урахуванням «Рекомендації Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя» (від 18.12.2006 р.):
- вільне володіння державною мовою;
- здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
- математична компетентність;
- компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
- інноваційність;
- екологічна компетентність;
- інформаційно-комунікаційна компетентність;
- навчання впродовж життя;
- громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
- культурна компетентність;
- підприємливість та фінансова грамотність.
Також Державні стандарти можуть розширювати цей список.
Спільними для всіх компетентностей є так звані наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.
Щоб набувати компетентностей, школярі навчатимуться за діяльнісним підходом – тобто частіше щось робитимуть, замість сидіння за партами і слухаючи вчителя. Також Концепція НУШ пропонує впроваджувати інтегроване та проектне навчання. Такий спосіб сприяє тому, що учні отримують цілісне уявлення про світ – адже вивчають явища з точки зору різних наук та вчаться вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних дисциплін.
ВИСТУПИЛИ:
Кривошея В.М., вчитель зарубіжної літератури, який висвітлив питання формування предметних компетентностей на уроках зарубіжної літератури.
Сербіна Ю.І., учитель біології, зазначила, що формування природничої компетентності відбувається в основному на уроці, оскільки саме урок вважається основною формою організації навчально-пізнавальної діяльності в системі освіти України.
На уроках використовуються як індивідуальні, так і групові форми навчальної діяльності (робота в парах, робота в групах).
Лобода Ю.В., учитель історії, зазначила, що методи та прийоми навчальної діяльності здобувачів освіти обираються учителем з урахуванням умов та можливостей організації процесу навчання, специфіки й особливостей учнівського колективу, ступеня підготовки учнів, їх інтелектуальних можливостей.
Доцільне використання як традиційних засобів навчання (підручники, навчальні посібники, документи), так і сучасних (комп’ютерна техніка, медіа-засоби).
Історична предметна компетентність — це здатність учня до самостійного осмислення історії та культури України в контексті світового історичного процесу та адекватної оцінки соціального й морального досвіду минулих поколінь. Вона має сприяти формуванню (розвитку, розкриттю потенціалу) учня як громадянина України, соціально адаптованої та відповідальної особистості через набуття ним таких предметних компетенцій:
- Хронологічна компетенція - передбачає здатність учнів орієнтуватися в історичному часі, оскільки історія як безперервний процес розвивається в часі.
- Просторова компетенція передбачає здатність учнів орієнтуватися в історичному просторі, адже всі історичні події та явища існують лише в конкретному просторі.
- Інформаційно-мовленнєва компетенція передбачає здатність учнів ефективно й грамотно працювати з різними джерелами історичної інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо історичних фактів, історичних постатей та історичної теорії.
- Логічна компетенція передбачає здатність учнів визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ, процесів.
- Аксіологічна компетенція передбачає здатність учнів формулювати оцінки та версії історичного руху й розвитку.
Сучасний компетентнісний підхід до навчання, орієнтація освіти на результат потребує зламу певних стереотипів як у плануванні уроку, організації пізнавальної діяльності учнів, так і в оцінюванні навчальних досягнень учнів та інших аспектах побудови адекватної моделі навчання. Все це потребує і нової практики навчання, і ґрунтовних теоретичних напрацювань, і нових критеріїв для розроблення засобів навчання, насамперед методичних посібників і рекомендацій для учителів.
Буганова М.С., учитель початкових класів, яка доповнила, що сьогодні немає сумніву в тому, що компетентнісний підхід — не лише один із тих чинників, що сприяють модернізації змісту освіти. Слід зазначити, що він лише доповнює ту низку освітніх інновацій і класичних підходів, що допомагають освітянам гармонійно поєднувати позитивний досвід для реалізації сучасних освітніх цілей.
Учитель – це людина, на якій тримається реформа. Без неї чи нього будь-які зміни будуть неможливими, тому один з головних принципів НУШ – умотивований учитель, відкритий до змін та інновацій, здатний переосмислити власний досвід, «перебудуватися» відповідно до вимог реформи. Тому вже зараз кожному педагогу школи необхідно бути готовим до змін, зрозуміти важливість та необхідність реформування системи освіти.
УХВАЛИЛИ :
1.Інформацію Олексюк О.А., Кривошеї В.М., Сербіної Ю.І., Лободи Ю.В., Буганової М.С. взяти до відома.
2.Вчителям постійно удосконалювати зміст, форми і методи освітнього процесу на засадах компетентнісного, діяльнісного та особистісно зорієнтованого підходів; оптимально використовувати інноваційні освітні технології на основі активізації та інтенсифікації освітнього процесу, ефективності управлінської діяльності.
3. СЛУХАЛИ :
Олексюк О.А. – заступника директора з НВР, яка ознайомила присутніх з результатами участі учнів школи у ІІ етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів, ІІ етапу VІІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка та ІІ етапу Міжнародного конкурсу української мови імені Петра Яцика (наказ по школі додається).
УХВАЛИЛИ:
1. Інформацію взяти до уваги.
2. Керівникам шкільних методичних об’єднань вчителів-предметників спланувати заходи щодо покращення та активізації роботи з обдарованими учнями.
4. СЛУХАЛИ:
Олексюк О.А., яка доповіла про хід підготовки до проведення науково-практичного семінару «Інноваційні підходи до роботи з обдарованими дітьми в умовах зміни парадигми освіти» та участь в ньому педагогів, які підготували переможців ІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів.
УХВАЛИЛИ:
1.Інформацію взяти до уваги.
2.Науково-практичний семінар провести у ІІІ декаді березня.
Голова методичної ради: ________ О.А.Олексюк
Секретар: ________ Ю.В.Лобода
