ЦЗ та пожежна безпека

Фото без опису

Цивільний захист – це функція держави та комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Головним документом у сфері суспільно-правових відносин, що регулюють цивільний захист, є Кодекс цивільного захисту України. Саме цим Кодексом встановлено основні правові засади організації заходів цивільного захисту, зокрема й за напрямками інженерно-технічних заходів цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а також організації пожежної охорони, реагування на надзвичайні ситуації, радіаційного та хімічного захисту, заходів з евакуації, прогнозування та планування тощо. На підставі положень (норм, вимог) Кодексу відповідні органи влади (Кабінет Міністрів України, Міністерство внутрішніх справ України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, інші центральні органи виконавчої влади) у межах визначених повноважень видають нормативно-правові акти з питань цивільного захисту.

Забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту здійснюється єдиною державною системою цивільного захисту, яка складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем та їх ланок.

Єдина державна система цивільного захисту - сукупність органів управління, сил і засобів центральних та місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів рад, підприємств, установ та організацій, які забезпечують реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту.

Постійно діючими органами управління цивільного захисту, до повноважень яких належать питання організації та здійснення заходів цивільного захисту, є:

- на регіональному рівні - обласні держадміністрації, підрозділи з питань цивільного захисту, які утворюються у їх складі, територіальні органи ДСНС;

- на місцевому рівні - районні держадміністрації, виконавчі органи міських рад, підрозділи з питань цивільного захисту, які утворюються у їх складі, виконавчі органи селищних та сільських рад, підрозділи територіальних органів ДСНС;

- на об’єктовому рівні - керівні органи підприємств, установ та організацій, а також підрозділи (посадові особи) з питань цивільного захисту, які утворюються (призначаються) такими органами відповідно до законодавства.

Режими функціонування єдиної державної системи цивільного захисту. Залежно від масштабу і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, в Україні або в межах конкретної її території встановлюється один із таких режимів функціонування єдиної державної системи цивільного захисту (згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09 січня 2014 року № 11 «Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту») :

- повсякденного функціонування;

- підвищеної готовності;

- надзвичайної ситуації;

- надзвичайного стану.

Громадяни України мають право на:
1) отримання інформації про надзвичайні ситуації або небезпечні події, що виникли або можуть виникнути, у тому числі в доступній для осіб з порушеннями зору та слуху формі;
2) забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання;
3) звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту від надзвичайних ситуацій;
4) участь у роботах із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільних формувань цивільного захисту;
5) отримання заробітної плати за роботу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації у разі залучення до таких робіт згідно з трудовими договорами;
6) соціальний захист та відшкодування відповідно до законодавства шкоди, заподіяної їхньому життю, здоров’ю та майну внаслідок надзвичайних ситуацій або проведення робіт із запобігання та ліквідації наслідків;
7) медичну допомогу, соціально-психологічну підтримку та медико-психологічну реабілітацію у разі отримання фізичних і психологічних травм.
Громадяни України зобов’язані:
1) дотримуватися правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях;
2) дотримуватися заходів безпеки у побуті та повсякденній трудовій діяльності, не допускати порушень виробничої і технологічної дисципліни, вимог екологічної безпеки, охорони праці, що можуть призвести до надзвичайної ситуації;
3) вивчати способи захисту від надзвичайних ситуацій та дій у разі їх виникнення, надання необхідної допомоги постраждалим у невідкладному стані, правила користування засобами захисту;
4) повідомляти службі екстреної допомоги населенню про виникнення надзвичайних ситуацій;
5) у разі виникнення надзвичайної ситуації до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для рятування населення і майна;
6) дотримуватися протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режимів, режимів радіаційного захисту;
7) виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві приватної власності, первинними засобами пожежогасіння, навчати дітей обережному поводженню з вогнем.

Класифікація надзвичайних ситуацій

Надзвичайна ситуація – це обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності (стаття 2 Кодексу цивільного захисту України).

Надзвичайні ситуації класифікуються за характером походження, ступенем поширення, розміром людських втрат та матеріальних збитків (стаття 5 Кодексу цивільного захисту України).

Залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України, визначаються такі види надзвичайних ситуацій:

1) техногенного характеру;

2) природного характеру;

3) соціальні;

4) воєнні.

Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій включає:

- оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій;

- інформування у сфері цивільного захисту;

- укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту;

- заходи з евакуації;

- інженерний захист територій;

- радіаційний і хімічний захист населення і територій;

- медичний захист, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;